Процес сушіння паперового полотна на сушильних циліндрах – це один із відносно дорогих методів його сушіння, а сама сушильна частина папероробної машини займає багато місця та являється надзвичайно металоємкою та енергозатратною. Тому вдосконалення існуючих методів та знаходження нових є надзвичайно важливим завданням. Але хоча й цей метод має ряд недоліків, проте повністю його замінити неможливо. Крім кондуктивного методу сушіння паперового полотна існують також безконтактні методи: за допомогою створення повітряної подушки або продування паперового полотна, встановлення інфрачервоних випромінювачів або галогенних ламп.
Зменшення габаритних розмірів сушильної частини папероробної машини за рахунок збільшення інтенсивності сушіння паперу можливо шляхом розміщення сушильного циліндра під ковпак в якому створюється вакуум. За рахунок нього в камері температура випаровування вологи різко спадає і процес сушіння пришвидшується. Але недоліком такого методу сушіння являється погіршення механічних властивостей полотна, збільшення його пористості, а також стає неможливим проклеювання полотна. Також недоліком цього методу є важкість конструктивного виконання.
Тепломеханічний спосіб сушіння паперового полотна за допомогою продування полотна гарячим повітрям використовується для сушіння паперу, що має адсорбційні властивості. Головною перевагою такого методу сушіння являється велика інтенсивність сушіння. Паперове полотно притискається за допомогою сітки до перфорованого циліндра, через отвори якого подається гаряче повітря, котре проходить через паперове полотно. Недоліком такого методу сушіння є маркування полотна та зношуваність сітки за рахунок високої температури теплоносія .