Лимонну кислоту широко використовують у харчовій, медичній, фармацевтичній, лакофарбовій промисловості та в деяких інших галузях.
Лимонну кислоту виготовляють шляхом ферментації меляси, а готовий продукт концентрується у випарному апараті, який є одним з найважливіших у технологічній схемі.
Метою даної роботи є модернізація випарного апарата за рахунок підвищення ефективності циркуляції розчину в апараті.
За основу взятий випарний апарат, що містить гріючу камеру оснащену співвісно розміщеними кожухом, що встановлений в нижній граючій камері і прикріпленим до периферії решітки, і втулкою, верхній торець якої розміщений в кожусі з утворенням кільцевого зазору, а нижній розміщений вище патрубка підведення розчину.
Така конструкція дозволяє ефективно працювати як з насиченим, так і з перегрітим розчинами, що дозволяє використовувати апарат більш широко в різних схемах упарювання розчину схильного до кристалізації. При цьому у всіх випадках досягається більш інтенсивна циркуляція розчину, що дозволяє зменшити степінь заростання гріючих труб осадом.
Недоліком цього апарата є те, що не достатньо повно використовується енергія руху початкового розчину для циркуляції його в гріючій камері.
Модернізація полягає в тому, що в нижній частині гріючої камери встановлений ежектор.