Лимонну кислоту широко використовують у харчовій, медичній, фармацевтичній, лакофарбовій промисловості та в деяких інших галузях народного господарства.
Основну масу виробляють за допомогою певних штамів цвілевих грибів. На сьогодні провідними виробниками лимонної кислоти є КНР, США, Франція, Росія та деякі інші країни.
Найважливішою ділянкою теплової схеми будь-якого виробництва де виникає необхідність у концентруванні розчинів, є випарна установка, призначена для згущення розчину.
В окремому цеху вирощують посівний матеріал – спори Aspergillusniger. Потім розмножують їх в трьох стадіях –пробірках, колбах та алюмінієвих кюветах. На останній стадії зрілі і підсушені конідії збирають за допомогою спеціального вакуум-насосу. Мелясу розбавляють до 30 %-го вмісту цукру, підкислюють сульфатною кислотою, обробляють жовтою кров’яною сіллю для видалення заліза. Отриманий розчин кип’ятять і витримують.
Перед бродінням мелясний розчин розбавляють до оптимальної концентрації цукру (15 %). В кінці процесу бродіння рідину культивації зливають і промивають міцелій.
Отриманий розчин лимонної кислоти випарюють в вакуумних апаратах до питомої ваги 1,25, потім на фільтр-пресах в гарячому вигляді відділяють залишок гіпсу. Другий раз розчин упарюють до 80 % концентрації. Згущений розчин подають на кристалізатори, де його охолоджують.