Майже всі ресурси, які людина зараз інтенсивно використовує, є не відновлюваними, або такими, що в процесі свого використання безповоротно або частково втрачають свої властивості. До таких ресурсів належать грунти. Об’єм урожаю залежить від їх родючості, яка в загальному, визначається вмістом гумусу в ньому.
На сьогоднішній день спостерігається тенденція різкого збільшення кількості населення в основному в тих регіонах планети, що не можуть себе забезпечити продовольством. А на території України зосереджено близько 28% сприятливих грунтових площ всієї планети. Аналізуючи вміст гумусу в українських грунтах, приходимо до висновку, що його вміст із 13% у 1881 році зменшився до 3,2% у 1991 році. На сьогоднішній рік він складає лише 3,1 %.
Враховуючи різку динаміку збільшення населення, технологічний прогрес та концепції сталого розвитку, потрібно раціонально і ефективно використовувати грунтові ресурси для забезпечення потреб сьогодні, не ставлячи під загрозу здатність наступних поколінь задовольняти свої власні потреби.
Постає необхідність у знаходженні радикально-нових концепцій та підходів до складу і виробництва добрив. Потрібно вносити добрива не тільки для забезпечення поживними речовинами у вегетаційний період розвитку рослини, а і для стабілізації та відновлення мікробіологічного складу грунту, який в результаті дегуміфікації, надмірній кислотності, незбалансованим використанням мінеральних та органічних сполук уже не може самовідновлюватнся і уже не може забезпечити рослину необхідною кількістю поживних речовин. Із часом такий грунт втрачає свою цінність.