На сьогоднішній день у світі зростає потреба у природних енергоресурсах, більшість з яких є вичерпними. В хімічній промисловості полімери відіграють важливу роль, тому останнім часом значна увага приділяється покращенню якості продукції та створенню нових економічних високопродуктивних машин для переробки пластичних мас.
Основа дослідження процесу виготовлення полімерної плівки полягає у максимальному заощадженні сировини та енергії, підвищуючи при цьому якість продукції та зменшуючи навантаження на екологію, яке відбувається через постійне зростання кількості полімерних відходів, що потребують утилізації.
Одним із основних методів переробки полімерів є екструзія, безперервний процес формування виробу шляхом продавлювання розплаву полімеру через канали формуючого інструмента, які надають йому потрібний поперечний переріз. Машини в середині яких реалізується процес називаються екструдерами.
Недоліком одностадійних черв’ячних екструдерів є прив’язка усіх процесів один до одного, тому недосконалість якогось із них призводить до погіршення параметрів інших. Для досягнення мети доцільно застосувати каскадний екструдер, який дозволить контролювати параметри процесу.
До основного недоліку існуючих технологічних ліній для виробництва полімерних плівок відносять нестабільність товщини по довжині, яка може збільшуватися на 5-8% від номінального значення, через недосконалість черв’ячного екструдера як дозуючого насосу, що призводить до значних перевищень витрат сировини та енергії. Для вирішення цієї проблеми між екструдером та формуючим інструментом може бути використаний дозуючий шестеренний насос, який вирівнює пульсацію розплаву до 1-2%. Це дозволяє випускати продукцію з меншими допусками на геометричні розміри зі значною економією сировини, що в подальшому призводить до меншої кількості полімерів, які потребують утилізації. Це є головною економічною та екологічною підставою для використання насосів.