Традиційний кожухотрубний випарник містить горизонтальний корпус з люком у днищі для приєднання нагрівального трубного пучка, штуцери, а також розташовану в корпусі вертикальну переливну перегородку. Такий випарник забезпечує достатньо надійне випаровування рідини, що міститься в міжтрубному просторі, проте відсутність спрямованої її циркуляції сприяє відкладенню забруднень на зовнішній поверхні теплообмінних труб, а отже погіршує ефективність випаровування.
Авторами було запропоновано вдосконалення кожухотрубного випарника, у якому його нове конструктивне виконання забезпечує спрямований рух рідини, що випаровується в корпусі. Для цього над трубним пучком розташовують циркуляційну трубу. У найприйнятнішому прикладі виконання випарника циркуляційну трубу виконують перфорованою, а над циркуляційною трубою розміщують краплевідбійник .
Розташування над трубним пучком циркуляційної труби забезпечує утворення висхідного потоку парорідинної суміші над трубним пучком з подальшим відділенням з цієї суміші пари, а також утворення низхідного руху звільненої від пари рідини вздовж стінки корпуса під трубний пучок. Утворювана в корпусі випарника циркуляція випаровуваної рідини уповільнює відкладення забруднень на зовнішній поверхні теплообмінних труб, що поліпшує ефективність процесу випаровування.
Виконання циркуляційної труби перфорованою забезпечує надійну циркуляцію рідини незалежно від рівня рідини в корпусі (висоти вертикальної переливної перегородки), а розміщення над циркуляційною трубою краплевідбійника забезпечує відведення з випарника сухої, а не вологої пари.