Енергозабезпечення об’єктів промисловості, підприємств комунальної сфери включає не тільки безпосереднє використання енергоресурсів, але й їх транспортування. Так, використання мазуту у якості палива є ефективним з економічних показників, але значну частку в його вартості складають транспортні операції. Транспортування мазуту (в’язкого нафтопродукту) здійснюється залізничним транспортом, а розвантаження передбачає його температурне корегування (нагрівання) для забезпечення необхідної текучості.
При перевезенні нафтопродуктів в залізничних цистернах відбувається їх загустіння, тому постає проблема зливу таких речовин. Для відновлення текучості нафтопродуктів їх необхідно нагріти. Підігрів в’язких рідин являє собоюскладну технологічну операцію, яка досі немає ефективного вирішення. На сьогодні цей процес в основному здійснюють або нерухомими нагрівачами, або подачею гострого пару в об’єм в’язкого загустілого продукту.
Враховуючи, що масштаби використання в’язких рідин великі і маса удосконалень методів нагріву їх приводить до невиправданих великих втрат енергії і часу.
Традиційний підхід пов’язаний із значними втратами енергії в оточуюче середовище, особливо в зимовий період, що знижує ефективність використання мазуту, як високоенергетичного продукту, а в цінових характеристиках наближає до вартості використання газового енергетичного ресурсу, транспортування якого є значно дешевшим і не потребує додаткових значних енерговитрат для транспортування всередині промислового об’єкту.