Кафедру машин та апаратів хімічних виробництв (з 1997 року – кафедра машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв – МАХНВ) засновано у 1928 році на хіміко-технологічному факультеті, а через десять років переведено на новостворений факультет хімічного машинобудування (з 1999 року – інженерно-хімічний факультет), у 2008 році кафедра відзначила свій 80-річний ювілей.

Перші шістнадцять інженерів-механіків отримали дипломи спеціалістів у 1935 році.

До 1941 р. кафедрою випускалось по три академічні групи щорічно за спеціальністю “Машини та апарати хімічних виробництв”. Окрім диплома інженера-механіка більшість випускників отримувала військове звання.

Високий рівень підготовки інженерів-механіків хімічних виробництв зумовив відкриття в 1934 році нової спеціальності “Машини і апарати целюлознопаперової промисловості”. Набір на перший курс кафедри було збільшено до чотирьох академічних груп. Такий набір зберігся і на теперішній час.

Ініціатором створення кафедри був член-кореспондент АН УРСР, доктор технічних наук, професор Василь Юхимович Васильєв, який керував кафедрою до 1945 року. Саме за його ініціативи на основі кафедри в 1938 році було створено факультет хімічного машинобудування, чотири кафедри якого мають найвищій, четвертий, рівень акредитації, і який щорічно випускає біля 300 спеціалістів чотирьох спеціальностей.

Під керівництвом професора В.Ю. Васильєва у довоєнні роки на кафедрі було сформовано великий науковий колектив, який займався інженерним забезпеченням вугільних копалень. Завдяки розробленим його співробітниками установкам охолодження, осушення та кондиціонування повітря і створенню методики вибору оптимального складу шихти стала можливою успішна експлуатація глибоких шахт Донбасу.

У ці роки на кафедрі працювали такі відомі фахівці: професори О.О. Кіров, М.О. Гейштофт, Н.С. Пінес (завідувач кафедри металознавства), заслужений діяч науки і техніки УРСР, професор О.С. Плигунов, який був незмінним ректором КПІ у післявоєнні роки (з 1945 до 1971 р.), доценти П.Ф. Бруякін і С.І. Циткін (пізніше завідувач кафедри гідравліки).

Під час Великої Вітчизняної війни кафедру було евакуйовано до Ташкента, де вона продовжувала працювати у складі Середньоазіатського індустріального інституту, надаючи допомогу заводам “Ташсільмаш”, “Червоний Аксай” та іншим підприємствам у створенні технології виробництва засобів військового призначення. За активної участі Василя Юхимовича Васильєва було спроектовано та споруджено Узбецький металургійний комбінат. За участю багатьох перших випускників кафедри, зокрема С.А. Городинської та А.Г. Бондар, під керівництвом професора О.С. Плигунова виконувались важливі роботи оборонного характеру.

Майже всі студенти п’ятого курсу після короткотермінової підготовки пішли на фронт. Фронти Великої Вітчизняної війни пройшли також багато викладачів і співробітників кафедри, зокрема Б.А. Гаєвський і В.І. Гнатовський, навчальний майстер В.І. Коваленко, а один із перших доцентів кафедри П.Ф. Бруякін загинув під Курськом.

Невдовзі після визволення Києва кафедру було реевакуйовано з Ташкента. Незважаючи на війну, яка ще тривала, завдяки самовідданій праці студентів, викладачів і співробітників кафедри 1 жовтня 1944 року підготовку спеціалістів було поновлено, а 1947 року відбувся захист дипломів у першої післявоєнної “збірної” групи. Серед її студентів були і майбутні співробітники кафедри В.Т. Миргородський та Р.Г. Дуднік.

Можна з упевненістю стверджувати, що цей і багато наступних випусків були б неможливими без великих зусиль, докладених видатним вченим в галузі хімічного машинобудування, доктором технічних наук, професором Йосипом Іллічем Чорнобильським, засновником Київської школи процесів та апаратів хімічних виробництв, випускником КПІ 1922 року, який очолив кафедру в 1945 і був її завідувачем наступні 28 років.

Саме під керівництвом професора Чорнобильського відбувалась відбудова кафедри МАХВ і всього факультету хімічного машинобудування в післявоєнні роки. Маючи неабиякий науковий, педагогічний та організаційний досвід і хист, професор Й.І. Чорнобильський зробив дуже багато для розвитку кафедри МАХВ. Під його керівництвом захистили кваліфікаційні роботи 25 кандидатів і докторів наук, серед яких майбутні професори кафедри Р.Я. Ладієв, Ю.Ю. Лукач, О.Н. Півень, Є.Г. Воронцов, В.М. Марчевський, Я.М. Корнієнко, доценти С.А. Городинська, В.Т. Миргородський, Ю.М. Тананайко, О.Г. Зубрій, С.В. Сидоренко та інші. Саме тоді були закладені основні напрямки наукової школи професора Чорнобильського, які в подальшому розвивали професори В.М. Марчевський, Ю.Ю. Лукач, Я.М. Корнієнко.

З 1973 до 1999 року незмінним завідувачем кафедри був її випускник, доктор технічних наук, заслужений професор НТУУ “КПІ” Юрій Юхимович Лукач. З 1999 року кафедрою керує Заслужений працівник народної освіти України Ярослав Микитович Корнієнко.

За останні десятиліття сформувались базові напрямки наукової роботи кафедри: розробка випарної техніки та плівкових апаратів, дослідження властивостей полімерів та створення машин і обладнання для їх отримання і переробки, інтенсифікація процесів сушіння та створення нового сушильного обладнання, дослідження процесів переробки деревини та отримання паперових виробів, очищення стоків та викидів промислових виробництв, захист металів від корозії. Кафедра зберігає пріоритет в галузі дослідження нових мембранних процесів розділення рідин. Одним із важливих напрямків роботи кафедри в галузі підвищення довговічності роботи обладнання є розробка нових полімерних покрить та способів їх нанесення.

У цих напрямках на кафедрі протягом багатьох років плідно працювали професори Р.Я. Ладієв, М.І. Павліщев і Є.Г. Воронцов доценти С.І. Доброногова, Ю.М. Тананайко, Ю.І. Трохін та інші. Наукові роботи професора Радченка Л.Б., присвячені моделюванню та проектуванню черв’ячних машин, широко відомі серед фахівців.

Базуючись на наукових та прикладних розробках кафедри, її працівниками видано більше 50 монографій та підручників, за якими навчаються студенти всіх країн СНД. Підручник “Машини та апарати хімічних виробництв. Основи теорії і розрахунку”, написаний авторським колективом кафедри, витримав три перевидання, а монографія Й.І. Чорнобильського “Випарні установки” – два. Одним з перших підручників для інженерів целюлозно-паперової промисловості стала монографія Б.А. Гаєвського “Машини і апарати паперової промисловості”, а дві монографії професора кафедри, доктора технічних наук Є.Г. Воронцова видано за кордоном.

За останні 20 років викладачами і співробітниками кафедри видано більше 140 науково-методичних розробок, кілька десятків навчальних посібників, отримано біля 600 авторських свідоцтв СРСР і патентів Росії та України, 15 патентів провідних країн світу, опубліковано у різних виданнях (в тому числі в США, Канаді, країнах Західної та Східної Европи) більше 500 наукових статей.

За роки свого існування у складі КПІ кафедрою підготовлено близько 100 докторів та кандидатів наук і більш ніж 4 000 висококваліфікованих інженерів, в тому числі для Угорщини, Чехії, Німеччини, Алжиру. Викладачі кафедри професор Є.Г. Воронцов, доценти Б.І. Дуда, С.В. Сидоренко, М.П. Швед протягом багатьох років працювали в технічних університетах франкомовних країн Північної Африки та Близького Сходу.

Серед випускників кафедри багато керівників промислових підприємств, проектних організацій, науково-дослідних інститутів, зокрема В.О. Ануфрієв, І.М. Бєлий, А.І. Іванченко, Ю.Б. Мірошниченко, А.П. Полив’яний, І.М. Стельмах, А.П. Хорьков. Випускниками кафедри є колишній міністр освіти України А.Г. Бондар, багаторічний проректор КПІ В.І. Гнатовський, який доклав чимало зусиль до будівництва нового корпусу факультету хімічного машинобудування, академік НАН України Б.І. Бондаренко, заступники директора Інституту теплофізики НАН України Б.Н. Процишин та Ю.Ф. Снєжкін.

Наукове та навчальне обладнання кафедри МАХНВ налічує близько 75 установок, машин та апаратів. Проводиться постійна робота щодо модернізації існуючих та створення сучасних експериментальних установок із застосуванням новітніх вимірювально-інформаційних комплексів. Створено 3 комп’ютерні класи та одна спеціалізована комп’ютерна аудиторія з використанням сучасних пакетів прикладних програм для проектування обладнання та промислових комплексів в хімічній, нафтохімічній, мікробіологічній та інших галузях промисловості.

З метою підвищення рівня підготовки фахівців ОКР “бакалавр”, “спеціаліст”, “магістр” та аспірантів на кафедрі кафедрі створено студентський науковий гурток, постійно діючий семінар-тренінг для заслуховування доповідей аспірантів та магістрів. В кожному дипломі, починаючи з ОКР “бакалавр”, студент повинен надати документальне підтвердження захисту інтелектуальної власності ідеї, викладеної в проекті.

Кафедра МАХНВ підтримує творчі зв’язки майже з усіма спорідненими кафедрами країн СНД і має угоди про співпрацю з кращіми інститутами академії наук України (НДІ газу, НДІ теплофізики, НДІ біоорганічної хімії та нафтохімії) і заводами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *